Музичний керівник: Солопова Анастасія Олександрівна

Стаж роботи на посаді: до 3 років

Загальновідомо , що музика викликає у дітей від народження позитивні емоції . Коли немовляті лише кілька днів , вже спостерігається реакція завмирання на музику . Після двох – трьох тижнів життя малюк виказує орієнтувальну реакцію на музику як на звуковий подразник . А у 2-3 місяці вже реагує на специфічні особливості музики : її мелодію , ритм , силу звука . Професор М. Касаткін ще у 1956 році писав : « Експериментально удалось доказать , что звуковой анализатор ребёнка уже на втором месяце после рождения достигает такого уровня развития , что способен деференцировать качественно различные звуки , а 3-м , 4-м месяце – различие в высоте звуков в пределах от 1 октавы до 4-х тонов» . Дослідження М.Кольцової довели , що малюк до одного року вигукує складі у ритмі вірша , або пісні , які промовляє дорослий , а коли дорослий замовкає , то замовкає і дитина .

 

«Особливості проведення музичних занять з дітьми раннього віку"

Консультація для вихователів

Загальновідомо , що музика викликає у дітей від народження позитивні емоції . Коли немовляті лише кілька днів , вже спостерігається реакція завмирання на музику . Після двох – трьох тижнів життя малюк виказує орієнтувальну реакцію на музику як на звуковий подразник . А у 2-3 місяці вже реагує на специфічні особливості музики : її мелодію , ритм , силу звука . Професор М. Касаткін ще у 1956 році писав : « Експериментально удалось доказать , что звуковой анализатор ребёнка уже на втором месяце после рождения достигает такого уровня развития , что способен деференцировать качественно различные звуки , а 3-м , 4-м месяце – различие в высоте звуков в пределах от 1 октавы до 4-х тонов» . Дослідження М.Кольцової довели , що малюк до одного року вигукує складі у ритмі вірша , або пісні , які промовляє дорослий , а коли дорослий замовкає , то замовкає і дитина .

Одже , музичний розвиток можна здійснювати майже від народження .
У дошкільному закладі ми створюємо відповідні умови , розвиваючи малюків у різних видах музичної діяльності , зокрема :
- слухання музики ;
- підспівування і співи ;
- різноманітні рухи під музику ( танці . ігри , музично – ритмічні вправи , хороводи) .
Як бачите , майже всі ті види музичної діяльності , що проводять із іншими віковими категоріями . Але в чому ж різниця , які особливості проведення занять з дітьми раннього віку ?

Постійне використання наочності разом зі словом . Наочність може бути різною : іграшки об’ємні ,пласкі ( із настільного театру) , ілюстрації , дитячі музичні інструменти тощо . Це пов’язане із тим , що діти у цьому віці мають наочно – дійове мислення . Демонструючи наочність , необхідно дітям весь час пояснювати , що вони бачать , як це використовувати .
Саме тому , що в дітей наочно – дійове мислення , слід створювати умови для активності самих дітей . Адже тільки в дії дитина цього віку пізнає світ .Активність може бути як рухова , , так і пізнавальна , мовленнєва тощо .

Основним методом роботи з дітьми раннього віку є також обов’язковий приклад дорослого : треба показувати як це робиться , тобто вихователь має танцювати , грати , співати разом з дітьми . Отже в цих групах дуже велика роль вихователя на музичних заняттях . Вихователі також мають бути позитивно емоційними на музичних заняттях , та красиво показувати рухи , адже діти наслідують їх у всьому . Вихователь – взірець для малюка .

Заняття , безумовно , мають бути ігрового характеру . Воно може будуватися на певному сюжеті : вгості , наприклад , прийшов зайчик , який співає нам пісеньку (слухання) , а потім ми йому ( спів) , потім ми для нього танцюємо , а він учить нас грі , або граємо з ним в гру .

Завдяки тому , що заняття може будуватися на сюжеті , допускається його гнучка структура ( не так , як у садкових групах).
Не бажано використовувати в роботі з цими дітьми магнітофон . Дитині краще чути виконання вживу .
Використана література : Газета «Дитячий садок» № 12 2006 р. ст.. «Особливості музичного виховання з дітьми раннього віку» Т. Науменко , канд.. пед . наук м. Київ
«Музика і мозок дитини»


Консультація для батьків

Будь – яка діяльність , зокрема інтелектуальна , забезпечується функціональною роботою мозку , пов’язаною зі сприйняттям і переробкою інформації . Одним із парадоксів нашого часу є те , що функціональні можливості людського мозку залишаються незмінними зі стародавніх часів , а знати і уміти треба набагато більше , чим раніше .Цим пояснюється тенденція до більш раннього інтенсивного навчання – у педагогічній практиці широко застосовуються методики раннього розвитку ; у більш ранньому віці , ніж раніше , починається і шкільне навчання . І , дійсно , на думку багатьох психологів , педагогів , саме вік до семи років є періодом становлення особистості дитини і її характеру ; періодом , коли закладається інтелектуальна база , на основі якому в подальшому розвиватиметься розумова діяльність людини .

Формування мозкових структур і міжнейронних з’єднань зумовлено впливом на систему органів чуття людини різних сенсорних потоків , адже розвиток дитини відбувається не тільки за генетичною програмою .

Як стверджують численні дослідження , використання музики як додаткової сенсорної притоки значно покращує функції мови в дітей дошкільного віку , покращує запам'товування ключових фраз і полегшує засвоєння інформації дошкільниками . Під впливом музики відбувається поліпшення короткочасної вербальної пам’яти , краще запам’ятовуються кольори , назви геометричних форм , чисел , картинок . За даними науковців музику сприяє полегшенню здорового сприйняття . Підтверджено , що музика знижує психоемоційну напругу , сприяє фокусуванню уваги , а також залученню дітей до діяльності , що допомагає в оволодіння різними навичками .
Починаючи зі стародавніх часів наука накопичила про це велику кількість відомостей . Виокремлюються три основні напрями музичного впливу на організм людини : на фізичне тіло , на духовне єство , на інтелект . Проте , не дивлячись на широке коло цих досліджень , дотепер пріоритет у питаннях вивчення досліджень і функцій музики належить психології , фізіології , біології . У педагогічній літературі є лише невеличка кількість досліджень з цієї теми .

Як правило , у всіх цих роботах йдеться про сприйняття музики . Проте величезне значення для оптимізації функцій мозку й розвитку навчальних навичок має не тільки процес сприйняття музики , але й інші види музичної діяльності – спів , музично – теоретичні діяльність , музичний аналіз , гра на музичних інструментах , рух під музику , музична творчість .
Велика кількість медичних і психологічних досліджень підтверджує позитивний вплив музичної діяльності на функції дихання й кровообігу , на рівень імунних процесів , роботу мозку , розвиток мовлення , обчислювальні навички , розумову здатність , психомоторику . Доведено , що в результаті музичного впливу підвищується чутливість не тільки слухових , але й зорових аналізаторів , поліпшуються психічні процеси уваги , сприйняття , запам’ятовуванння , регулюються обмінні процеси , зніжується рівень тривожності . Згідно зі спостереженнями відомого російського хірурга Б.Петровського , під впливом музики людський організм починає працювати більш гармонійно , і тому він обов’язково використовував музику під час складних операцій .
Провідним видом музичної діяльності є сприйняття музики , оскільки воно супроводжує всі інші .
Музичне сприйняття – складний творчий процес , в основі якого лежить здатність чути , переживати музичний зміст . Музичне звучання сприймається як процес , під час якого змінюються і взаємодіють різні образи , відбуваються підйоми і спади , зіставлення , трансформації , зміни динаміки і статики , напруги і спокою . Саме це додає музиці силу , перетворює сприйняття музики в достовірно художнє переживання . Слухаючи музику дитина «вживається» в музичні образи , які будять асоціації , що черпаються з особистого життя .

Отже , сприйняття музики може бути активним ( свідомим) або пасивним ( несвідомим) . Велику увагу питанням несвідомого сприйняття музики приділено в роботах О.В.Топорової , нею доведено , що навіть несвідоме сприйняття музики додає досить позитивного ефекту на інтелектуальну діяльність дітей .Американські дослідники Х.Линг , Дж.Шав вважають , що мозок людини з моменту народження здатний до сприйняття музики , і вона є свого роду прамовою , ними продемонстрована користь музичного навчання з раннього дитинства і навіть грудного віку для тренування деяких специфічних вищих когнітивних функцій .Ранній музичний досвід , а також музична діяльність відкривають доступ до природжених механізмів відповідних до сприйняття , розуміння музики й розширює використання цих механізмів для утворення інших вищих функцій мозку . Чи завжди вплив музики на людський організм є позитивним ? В останні десятиріччя минулого століття з’явилася безліч музичних напрямів і багато з них , як визначають вчені діють руйнівно на живі організми . Якщо класична музика прискорює зростання пшениці .то рок – музика – навпаки . Якщо під впливом класичної музики збільшується кількість молока у ссавців , то під впливом рок – музики вона різко зменшується . Взагалі рослини і тварини віддають перевагу гармонійній музиці .Так дельфіни з задоволенням слухають класичну музику , особливо Баха ; почувши класичну музику акули збираються зі всього океанського узбережжя .Під звуки сучасної музики корови лягають і відмовляються їсти , рослини швидко в’януть , а людина заповнює свій життєвий простір хаотичними вібраціями .Західні медики ввели у свій лексикон новий діагноз – «музичний наркоман» . Швейцарські медики довели , що після рок – концерту слухачі , що перебували на ньому реагують на подразники в 3 – 5 разів гірше , ніж звичайно . Професор Б.Раух стверджує , що прослуховування рок – музики викликає виділення так званих стрес – гормонів , яки стирають значну частину інформації , що зберігалася в мозку .Навряд чи не « загальним місцем» у дослідженнях такого роду вважається руйнівна дія на людський організм над гучних звуків – подібну музику фахівці називають « музикою – вбивцею» , « звуковою отрутою» . Кожна людина вільна обирати , що їй ближче і , все ж таки , тільки ГАРМОНІЙНА І БАГАТА звукова аура здатна зробити людину і світ – ідеальними .


«Розвиток творчих здібностей дитини »
Консультація для батьків


Поняття «творчість» широко використовується у повсякденному житті та науковій літературі . Проте , існують труднощі щодо його визначення . До основних визначень поняття «творчість» належать такі :
· творчість – це діяльність людини , в який вона створює нові об’єкти та якості , схеми поведінки й спілкування , нові образи і знання («Сучасний філософський словник»)
· творчість є вищою формою активності та самодіяльності людини ( «Педагогічна енциклопедія»)
· творчість – це потреба в само актуалізації , повній і вільній реалізації своїх здібностей та життєвих можливостей (А. Маслоу)
Аналізуючи наведені висновки можна зробити висновок , що творчість – це людська діяльність , у процесі якої особистість , задовольняючи потреби в реалізації своїх здібностей , створює нові знання , об’єкти , схеми поведінки , робить власні «відкриття» .
Слід зауважити , що «нове» стосується тільки конкретно взятої людини , захопленої творчим процесом , оскільки не все нове для певної людини є таким для людської культури , накопиченої в результаті суспільно – історичного розвитку людства .
Яскраво виражена гуманізація освіти містить в собі широкі можливості для вдосконалення процесу навчання , в тому числі – для створення педагогічних умов розвитку здібностей дитини . Ні у кого не викликає сумніву той факт , що загальний процес цивілізації залежить від обдарованих людей .Обдарованість характеризується сукупністю рис , які допомагають людині досягти значних успіхів у певної діяльності . . Основою для розвитку обдарованості є саме діяльність , в якій проявляються здібності . Розвиток особистості найефективніший тоді , коли спостерігається гармонійне поєднання внутрішніх задатків , мотивів певної діяльності та зовнішнього оптимального середовища .
Для оптимального розвитку музичних здібностей необхідно створити комплекс умов , який складається як із внутрішніх , так і зовнішніх компонентів . До внутрішніх належать ті особливі якості особистості дитини , які характеризують її як музично обдаровану .
Вже в ранньому віці можна спостерігати схильність дитини до співів і танців . З'ясовано : якщо не підтримувати потяг до мистецтва , не розвивати ці здібності , не створювати оптимальні умови для їх розвитку , то спостерігається ефект їх «загасання» . О. В Запоріжець , відомий спеціаліст у галузі психології , відзначав , що дитина дошкільного віку дуже пластична , динамічна у розвитку , схильна до навчання .
Здібності виявляються не тільки в тому , як людина засвоює і відтворює набуті знання ,а й як вирішує на їх основі нові пізнавальні завдання , творить щось нове . Динамічність набутих знань дозволяє перебудувати їх систему залежно від життєвого досвіду , соціальних умов та світогляду людини. Таким чином простежується тісний зв’язок між розвитком творчості дитини та засвоєнням нею певної системи музичних знань .
Поряд з поняттям «творчість» вживається і «креативність» . Креативність розглядається вченими як характеристика творчого потенціалу особистості .За словником термінів «дошкільна освіта» , креативність – це рівень творчої обдарованості , здатності до творчості , що складає досить стійку характеристику особистості .
Отже , поняття «творчість» і «креативність» характеризують особистість .
Для дитячої творчості характерними є непередбачуваність , спонтанність . І у творчій і у будь – який діяльності , дитині властиві всеохоплююча допитливість , дослідження світу . Пізнавальна активність дитини спрямована не тільки на пізнання окремого предмета , або явища , але й на розпізнання його устрою , причини , мети , призначення . пізнавальний інтерес є важливою складовою пізнавальної активності .Він зростає в процесі накопичення дитиною досвіду пізнавальної діяльності , що також виявляється у дитячої творчості .
Дитині властивий потяг до казок , віршів , музики , картин , загалом – до мистецтва .Однією з характерних рис дитини раннього та дошкільного віку є відчуття прекрасного , прагнення до красивого . з народження дитину приваблюють ритмічні рухи , музичні звуки , яскраві кольори , виразна міміка , голоси дорослих і дітей . Поступово в неї формується естетичне сприйняття , яке стане основою , «матеріалом» для творчої діяльності .
Як показують наукові дослідження й досвід педагогів – практиків , творчі здібності виявляються приблизно з п’ятого року життя , але це не означає , що до цього моменту їх не слід розвивати . Навпаки . чим раніше дитину навчати експериментувати , спостерігати , дивуватися оточуючим явищам , тім грунтовніше підготують її до прояву власне творчих здібностей.


Використана література :
«Розвиваємо творчі здібності» В.А. Суржанська Харків , Видавнича група «Основа» , 2007
«Музичний розвиток дітей від 2 до 7 років в умовах дошкільного закладу» Київ , 1997
«Інтеграція мистецької діяльності» О.Терещенко , Дошкільне виховання 2008 № 8